Досліджено закономірності та специфіку розвитку протестантської періодики в Україні у 1920-х рр. у контексті суспільно-політичних подій даного періоду. Визначено найбільш суттєві сусільно-політичні та конфесійні фактори, що формували ідеї й обставини здійснення видавничих проектів. Розглянуто закономірності становлення й етапи розвитку періодичних видань церков баптистів, євангельських християн, християн євангельської віри, адвентистів сьомого дня. Досліджено вплив церковних центрів на реалізацію видавничих проектів. Обгрунтовано тезу про визначальний вплив на протестантську періодику непівського та тоталітарного векторів партійно-державної політики. Проаналізовано публікації протестантських видань України, в яких розглянуто ключові суспільно-політичні події та зміни даного періоду. Показано неоднозначність і висвітлено еволюцію ставлення церков до радянської держави, військової служби, змін антирелігійної та національної політики. Показано суттєву роль журналів у зміцненні організаційної єдності релігійних спільнот, соціальному вихованні віруючих, пропагуванні християнських цінностей. Охарактеризовано ресурси реалізації видавничих проектів, показано роль їх лідерів і керівних органів у даному процесі. Розглянуто соціальну базу, що забезпечувала розвиток видань і впливала на формування позицій редакцій і керівництва церков. До наукового обігу залучено нові комплекси джерел - зокрема, журнали Всеукраїнського об'єднання адвентистів сьомого дня ("Благовестник") і Харківського обласного союзу євангельских християн ("Евангелист"), а також окремі документи ЦК КП(б)У, які суттєво вплинули на закриття релігійних видань.

  Скачати повний текст